leader

На Чорнобаївщині вшанували жертв масових розстрілів у роки Другої світової війни

   29 вересня біля Пам’ятного знаку в селі Бакаєве відбувся мітинг, на якому вшанували 75-ті роковини пам’яті про  загиблих  під час масових розстрілів в таборі для військовополонених біля села Бакаєве та мирних жителів у Бабиному Яру.

   У мітингу взяли участь голова районної ради Григорій Зінченко, заступник голови райдержадміністрації Валентина Стилик, Франківський  сільський голова Геннадій Романенко, директор СТОВ «Агрофірма «Маяк», Герой України  Микола Васильченко, жителі села Бакаєве та учнівська молодь.

   - 75 років минає по тому, як у чорні, трагічні вересневі дні 1941 року стікали кров’ю солдати, що стримували наступ оскаженілого ворога, як окроплювалася сльозами кожна домівка, кожне село, кожна грудочка рідної землі – землі, богом даної для того, щоб засівати хлібну ниву, плекати врожаї, творити добро. – звернулась до учасників мітингу заступник голови райдержадміністрації Валентина Стилик. -  Сьогодні Україна і світ вшановують 75-ті роковини початку масових розстрілів у Бабиному Яру, що став символом Голокосту  в Україні та братською могилою для понад ста тисяч цивільних громадян і військовополонених, які стали жертвами нацистів.

   І сьогодні біля цього Пам’ятного знака, спорудженого сільською громадою, ми низько схиляємо голови перед тими, кому судилося померти від нелюдських знущань варварів над Людством.

   У своєму виступі перед односельцями  Франківський сільський голова Геннадій Романенко сказав, – Єдина можливість віддати належне солдатам Другої світової війни  – зберегти пам’ять про них, хто забезпечив не тільки життя цілих поколінь, а й наше з вами народження.

   - На цьому святому місці ми згадуємо про мільйони жертв, принесених Україною на вівтар визволення, свободи, перемоги. Вічна і світла їм пам’ять! Вона для нас священна, ми бережемо й передаємо її нащадкам, – виступив перед присутніми Герой України  Микола Васильченко.

   Учасники мітингу вшанували  світлу пам’ять полеглих хвилиною мовчання та поклали квіти до Братської могили, як символ глибокого суму і скорботи, безмежної людської вдячності.

«Отче наш!
Молимось до тебе за мир і спокій для нашої великої, єдиної родини
Дай  Боже жити в любові до ближнього,

У повазі прав і свобод кожного,
Не розпалюючи непримиренності.
Господи! Благослови Україну і всі родини наші
Навчи нас не продавати свою совість ні дешево, ні дорого.
Захисти нас від ворогів видимих і невидимих,
Дай нам, Боже, жити вільним життям,
Дай кращу долю нашому народу,
Дай нам єдність, мир і спокій.

   Господи, збережи Україну!» -  звучали останні слова ведучої мітингу.

 

Довідково:

   В період з 15 по 17 вересня 1941 року 5 армій Південно-Західного фронту, а це 665 тисяч солдатів і командирів попали в оточення. Розпочалося нещадне винищення наших бійців.

   У нелюдських умовах із перших днів окупації діяв табір для військовополонених біля села Бакаєвого. Без їжі, води, позбавлені найнеобхідніших умов існування, під відкритим небом у кар’єрі щодня перебували тисячі наших солдат. Більш як півтора місяці люди навколишніх сіл були свідками цих нелюдських мук, допомагали, чим могли.

   Щодня тут помирали від знесилення, голоду, ран десятки полонених. Скільки їх захоронено на цьому полі – вже ніхто не підрахує.

   Золотом викарбувані на меморіальних плитах, обелісках Слави імена 12 тисяч 61-го нашого земляка, що загинули в роки війни, тіла яких лежать по всій Європі.

 

               За інформацією відділу організаційної роботи,

інформаційної діяльності та звернень громадян

апарату райдержадміністрації