leader

Підготовка теплових господарств до опалювального періоду

Серпень місяць -  період інтенсивної підготовки теплових господарств  до опалювального періоду суб’єктів господарювання , які здійснюють діяльність з виробництва, постачання, транспортування теплової енергії та надання послуг з теплопостачання , а також споживачів теплової енергії .

     В черговий раз, хотілося нагадати, що  у відповідності до  р.10 «Правил підготовки теплових господарств до опалювального періоду», далі  – «Правила»,  керівники вище перелічених  суб’єктів  господарювання зобов’язані  для визначення стану готовності  теплових господарств до роботи в опалювальний період  розпорядчими документами створити відповідні комісії, розробити  організаційно-технічні заходи, далі – «Заходи»  по підготовці теплових господарств до роботи в  осінньо-зимовий період , далі – ОЗП. Копії розпорядчих документів в 5-денний термін надаються до уповноважених органів, яким вони підпорядковані та до Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної  і  теплової енергії – далі Держенергонагляд.

       В роботі комісій,  в обов’язковому порядку,  повинні приймати участь представники Держенергонагляду, які завчасно  письмо повідомляються суб’єктами господарювання.

       Перевірка готовності  до роботи теплових господарств в опалювальний період повинна бути закінчена в період  до 15 вересня поточного року.

        При ознайомленні з наданими  до інспекції Держенергонагляду пакету документів , зокрема розроблених заходів з підготовки до роботи в опалювальний період  встановлюються факти формального  підходу  деяких керівників та виконавців при їх складанні. За основу при складанні заходів на наступний опалювальний період враховується аналіз експлуатації систем теплопостачання і теплоспоживання в минулий опалювальний період,  вимоги  постанов та розпоряджень Уряду з цих питань, та розпорядчі документи органів центральної виконавчої влади.

      Більшість пунктів заходів не мають ніякого відношення до підготовки теплових господарств до роботи в опалювальний період:  косметичні ремонти стін, підлог, стелі; миття вікон; заміна замків в дверях і т.п. І навпаки – ті заходи, що виконуються  щорічно, є регламентними і обов’язковими, такі як гідравлічні випробування систем опалювання та теплопостачання,  лабораторні випробування  та виміри електрообладнання, повірка приладів обліку систем тепло та електропостачання ( згідно термінів, передбачених вимогами нормативно -технічних документів) чомусь не завжди включаються в «Заходи».

      Не дивлячись на те, що  перевірка готовності до роботи теплових господарств в опалювальний період  повинна бути закінчена до 15 вересня поточного року в багатьох «Заходах»,  розроблених суб’єктами господарювання кінцеві терміни їх виконання розтягуються на значно триваліші  терміни,  ніж це передбачено «Правилами». При цьому керівники  таких господарств запрошують представників Держенергонагляду взяти участь в роботі комісій по визначенню готовності теплових господарств до роботи в опалювальний період, в той час як деякі  пункти «Заходів» ще  знаходяться в стані виконання, або термін їх виконання ще не закінчився.

       Не менш важливішим питанням на сьогоднішній день є надійність та безперебійність постачання електричної енергії суб’єктам господарювання та населенню.

      Як показали наслідки буревію першого липня цього року  в цьому  питанні  існують дуже серйозні проблеми.  І одна з найважливіших з них це стан розчистки трас ПЛ-10, 0,4кВ.

       Проведений аналіз відключень в мережах населених пунктів в районі, які постраждали  від наслідків стихії показав, що понад  дев’яносто відсотків вимкнень та поривів проводів ПЛ сталось по причині падіння на їх дерев та гілок, які знаходились в охоронній зоні ПЛ. І це є найбільшою проблемою. Адже законодавством, зокрема «Правилами охорони електричних мереж» – далі «Правил» затверджених постановою Кабінету  Міністрів України від 4 березня 1997р. №209 визначено охоронні зони ПЛ. У відповідності до Розділу 5  «Правил» охоронна зона встановлюється уздовж повітряних ліній електропередач – у вигляді земельної ділянки і повітряного простору, обмежених вертикальними площинами, що віддалені по обидві сторони лінії від крайніх проводів при невідхиленому їх положенні на відстань:                                                                                                                                                                               (для повітряних ліній напругою)

    2 метри    – до 1кВ;

    10 метрів-  до 20кВ;

     15 метрів – до 35кВ.

    Розділом 8 даних «Правил» забороняється в охоронних зонах повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв виконувати будь-які дії, що можуть порушити нормальну роботу електричних мереж, спричинити їх пошкодження або нещасні випадки, і підпунктом 8 даного розділу забороняється саджати дерева та інші багаторічні насадження (крім випадків створення плантацій новорічних ялинок). Тобто вище приведені факти вимкнень свідчать проте, що причиною вимкнень електричних мереж в резутаті пошкодження проводів гілками та деревами – це прямий наслідок діяльності власників цих дерев, та тих хто їх в свій час висаджував в охоронних зонах ПЛ.

     Проблема полягає в тому, що дерево, яке знаходиться на приватній території власника, і одночасно в охоронній зоні ПЛ без його згоди не може бути спиляним. Як правило, це фруктові дерева, горіхи, і в більшості випадків дозволу на їх зрізання їх власники не дають.  Крім того, що такі факти безпосередньо впливають на надійність електропостачання, особливо при несприятливих погодних умовах, так ще й  загрожують небезпекою їх власникам, та тим хто може біля них знаходитись в той час. Виходить замкнене коло: хочемо надійного та безперебійного електропостачання, але дерева та гілки які торкаються проводів  та загрожують падінням на їх зрізати та обпилювати не будемо.

   Діюче на сьогоднішній день законодавство в питанні впливу власника мереж – РЕМу  на порушника охоронної зони – не ефективне: складання протоколу на порушника та передача його до  адміністративної комісії при місцевому органі самоврядуванні з послідуючим накладанням адмінштрафу в розмірі від двох до шести неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

      Більшість з нас  вважає, що розчищення трас  ПЛ від гілок та дерев – це прямий обов’язок енергопостачальників.  Але це не зовсім так. Під-час проведення  РЕМом робіт з технічного обслуговування та капітальних ремонтів електричних мереж  дійсно передбачено проводити розчистку  ліній електропередач від гілок , дерев та знищувати поросль під проводами. Але це як правило за населеними пунктами,  на тих ділянка де немає прямих їх власників , в місцях загального користування – парки, сквери, лісополоси  та інші ділянки територій.

      Інспекцією Держенергонагляду під-час перевірки якості та обсягів розчистки трас ПЛ, передбачених річними та квартальними планами  виявляються факти їх неякісного та не в повному обсязі виконання. Зокрема хочу звернути увагу на знищення порослі під проводами. Як правило  її знищують не повністю , а тільки на відстані передбаченій вимогами НТД:1 м- від проводів ПЛ 0,4кВ, та 2м – від проводів ПЛ-10кВ.  Поросль – це дерева та кущі в діаметрі менше 5см.,  і для їх зрізання не потрібно брати відповідні дозволи в лісових господарствах. Але  якщо зрізати тільки її вершки  то через рік-два поросль перетворюється на дерево і щоб його повністю ( біля кореня) зрізати необхідно вже брати відповідний дозвіл.